Губернатор Калифорнии Гэвин Ньюсом подписал пакет законов, направленных на расширение защиты и поддержки ЛГБТК+ жителей штата. В заявлении губернатор обвинил администрацию президента Дональда Трампа в «полномасштабном наступлении» на ЛГБТК+ сообщество и заявил, что Калифорния не будет с этим мириться.
Photo: Ruslan Gurzhiy/SlavicSac
Новые законы, в частности, ограничивают передачу данных о сексуальной ориентации, гендерной идентичности и интерсекс-статусе. Медицинские учреждения также должны уведомлять генерального прокурора Калифорнии о получении повесток и других запросов, связанных с защищенной медицинской помощью, включая аборты и гендерно-аффирмативное лечение.
Отдельные положения предусматривают помощь военнослужащим, уволенным из армии в связи с запретом администрации Трампа на службу трансгендерных военнослужащих. Речь идет о поддержке в вопросах жилья, трудоустройства и перехода к гражданской жизни.
Еще один закон обновляет действующий в Калифорнии запрет на конверсионную терапию для несовершеннолетних ЛГБТК+. Изменения приняты после решения Верховного суда США, отменившего аналогичный запрет в другом штате.
Кроме того, новые нормы расширяют доступ студентов ЛГБТК+ к ресурсам государственных высших учебных заведений на кампусах-филиалах и усиливают доступ к препаратам для профилактики ВИЧ.
По данным офиса губернатора, бюджет Калифорнии на 2026–2027 финансовый год также предусматривает $66 млн на продолжение доступа к медицинской помощи для пациентов, которые не имеют страховки или потеряли страховое покрытие абортов либо гендерно-аффирмативной помощи. Из этой суммы $30 млн предназначены для программы компенсации расходов на медицинскую помощь, $10 млн — на доступ детей и молодежи к гендерно-аффирмативной помощи, еще $26 млн рассчитаны на три года для поддержки организаций, оказывающих такую медицинскую помощь.
Председатель Законодательного ЛГБТК-кокуса Калифорнии Кристофер Уорд заявил, что подписанные законы “направлены на обеспечение безопасности, равенства и доступа к возможностям для ЛГБТК+ жителей штата”.
Ньюсом подписал пакет законов против коррупции и криптомошенничества
Губернатор Калифорнии Гэвин Ньюсом подписал ряд законов, направленных на борьбу с коррупцией, мошенничеством с криптовалютами и защиту прав потребителей.
Один из новых законов запрещает государственным чиновникам Калифорнии выпускать мем-коины, а криптовалютным платформам — размещать мем-коины, использующие изображение или имя государственного чиновника.
«В то время как аферист Дональд Трамп продолжает наносить ущерб американским семьям, Калифорния борется за то, чтобы наша экономика работала на людей, а не на власть имущих. Ни один чиновник не должен извлекать личную выгоду из занимаемой должности — и мы вводим более строгие меры защиты, чтобы подобное не происходило в нашем штате», – заявил губернатор Гэвин Ньюсом.
В 2025 году Трамп провёл более 21 тыс. биржевых сделок, а после возвращения в Белый дом — около 28,7 тыс. операций. Для сравнения, весь Конгресс произвел около 9,1 тыс. сделок за 2026 год. Предыдущие президенты, как правило, не торговали отдельными акциями во время пребывания в должности.
“Согласно последним сообщениям СМИ, почти 1 миллион человек, купивших мем-коин Трампа, потеряли более $3 млрд, тогда как действующий президент получил прибыль примерно в $636 млн”, – сообщил Ньюсом.
Другой закон, принятый Ньюсомом, устанавливает правила возврата денег жертвам криптовалютного мошенничества и отмывания средств, а также процедуру конфискации криптоактивов, связанных с транснациональными преступными сетями.
Пакет также включает новые правила для продажи билетов на мероприятия, включая полный возврат средств при отмене или переносе мероприятий, ограничения на спекулятивные продажи и использование ботов.
Отдельные законы запрещают третьим лицам перепродавать с целью прибыли ресторанные бронирования и время игры на муниципальных полях для гольфа.
Кроме того, расширяются права жителей на удаление своих персональных данных и вводятся дополнительные требования к операционным системам, приложениям и страховым компаниям в отношении обработки личной информации.
Всего Ньюсом подписал 11 законопроектов, связанных с подотчетностью государственных чиновников, защитой потребителей, криптовалютами, конфиденциальностью данных и предотвращением мошенничества.
Россиянин Евгений Катрузов, владелец транспортной компании, задержан иммиграционной службой во Флориде
Евгений Катрузов, известный по YouTube-роликам о жизни в США и работе дальнобойщиков, был задержан иммиграционными властями 23 сентября. Об этом сообщила его жена Юлия Катрузова в обращении на краудфандинговой платформе. «Славянскому Сакраменто» удалось обнаружить имя Катрузова в списках ICE. Сейчас он находится под стражей ICE в исправительном учреждении Baker Correctional Institution во Флориде.
По словам Катрузова, перед приездом офицеров ICE у него произошёл конфликт с одним из клиентов, который, и сообщил о нём правоохранителям. Официально причины задержания не названы.
По словам супруги, на момент задержания его иммиграционное дело ещё рассматривалось. Причины задержания в обращении не указаны. Катрузов родился в России, среди подписчиков известен под именем Taran.
Он владеет компанией грузоперевозок и сервисом по ремонту грузовиков. Как пишет Юлия Катрузова, его отсутствие осложняет работу обоих предприятий, где заняты другие люди, а семья столкнулась с юридическими и финансовыми трудностями.
Совместно с адвокатом семья готовит документы для ходатайства об освобождении Катрузова под залог. Собранные средства пойдут на оплату адвокатских услуг и текущие расходы семьи. Юлия также просит распространять информацию о сборе.
Группа из 14 американских сенаторов от обеих партий обратилась к президенту США Дональду Трампу с просьбой отменить приглашение Владимира Путина на декабрьский саммит G20 в Майами.
Обращение к Трампу подготовили председатель комитета Сената США по вооружённым силам республиканец Роджер Уикер и первый номер от демократов в комитете по международным отношениям Джин Шахин. К ним присоединились ещё по шесть сенаторов от каждой партии.
В письме говорится, что Путин единолично несёт ответственность за войну России против Украины, а его участие в саммите G20 в США вызывает серьёзные опасения из-за легитимации и нормализации режима, который ежедневно наносит удары по гражданским объектам на Украине.
Сенаторы также указали, что Россия оказывает Ирану содействие в атаках на американских военнослужащих на Ближнем Востоке и наращивает гибридную войну в Европе.
Помимо Путина, законодатели требуют не допустить к мероприятиям G20 в США других подсанкционных российских чиновников — в частности, министра финансов России Антона Силуанова, который уже принимал участие во встрече министров финансов G20 в Северной Каролине в прошлом месяце, что вызвало критику со стороны ряда сенаторов и европейских чиновников.
Приглашение Путину на саммит ранее анонсировал госсекретарь США Марко Рубио — после встречи с главой МИД России Сергеем Лавровым на полях Генассамблеи ООН в Нью-Йорке, выразив надежду, что российский лидер сможет провести переговоры с Трампом и другими мировыми лидерами. Саммит лидеров G20 пройдёт 14–15 декабря в Майами.
Конгрессмен от Калифорнии Сэм Ликкардо направил письмо министру финансов США Скотту Бессенту с требованием проверить источник финансирования застройки на Уиллоу-роуд, 80 в Менло-Парке, которой владеет российский гражданин Виталий Юсуфов.
В письме от 23 сентября конгрессмен просит Управление по контролю за иностранными активами (OFAC) и Комитет по иностранным инвестициям в США (CFIUS) рассмотреть возможность санкций против Юсуфова. По его словам, открытые источники указывают на связи бизнесмена с российскими властями — в частности, с окружением экс-президента Дмитрия Медведева, для которого Юсуфов, по имеющимся данным, выступал посредником в сделках с недвижимостью, — а также с фигурами организованной преступности.
Отец Виталия, Игорь Юсуфов, — бывший министр энергетики России, ранее входивший в советы директоров подсанкционных «Газпрома» и «Роснефти» и создавший инвестфонд, также попавший под американские санкции.
Ликкардо обращает внимание, что участок находится в центре Кремниевой долины, рядом с компаниями, работающими в сфере оборонных технологий и искусственного интеллекта, что создаёт риски доступа Кремля к чувствительной информации. Он также ссылается на публикацию The New York Times о том, что Deutsche Bank ранее направлял в FinCEN отчёт о подозрительной операции по этой сделке из-за статуса Юсуфова как «политически значимого лица».
Конгрессмен просит провести официальную проверку самого Юсуфова, связанной с объектом компании Willow Project LLC (штат Делавэр) и всех транзакций, связанных с приобретением и застройкой участка.
По делу о смертельном пожаре Chelan Hills в штате Вашингтон задержан пятый подозреваемый. По данным окружного регионального исправительного центра Чилана, под стражу взят 19-летний Давид Радчанка.
Радчанка был задержан федеральными маршалами в округе Пирс поздно вечером 24 сентября. Сначала его доставили в окружную тюрьму Пирса, а утром 25 сентября детективы шерифа округа Дуглас приняли его под стражу.
Согласно записи о задержании, Радчанке предъявлены обвинения в непредумышленном убийстве, поджоге, умышленном причинении имущественного ущерба и нападении третьей степени.
Ранее по этому делу был задержан 18-летний Михаил Якимов из Кента. Следствие считает, что пожар начался после запуска фейерверков в районе шоссе. В результате пожара погиб 69-летний Роберт Листер, шесть пожарных получили травмы, были уничтожены десятки зданий, а площадь выгоревшей территории составила тысячи акров.
Между тем, четверо обвиняемых предстали перед судом по делу о смертельном пожаре Chelan Hills в штате Вашингтон. 18-летний Валентин Табунщик из Такомы, 19-летний Марк Охримчик из Юниверсити-Плейс и 19-летний Джулиан Микитюк из Пасифика были арестованы в четверг при содействии Службы маршалов США.
Михаил Якимов не признал вину в поджоге со смертельным исходом.
Следствие продолжается. Власти ранее заявляли, что в инциденте могли участвовать до пяти молодых людей.
Примітка автора: Справжня відбудова країни охоплює всю її макроекономічну екосистему, включно з фінансовими ринками, системами освіти, охороною здоров’я, сільськогосподарським виробництвом та оборонною сферою. Водночас цей аналіз зосереджується на стратегічній трансформації фізичної інфраструктури та людського капіталу як основі економічного суверенітету України — із необхідним розглядом фінансових, інституційних і дипломатичних механізмів, від яких залежить можливість реалізації цієї трансформації. Модернізація інфраструктури та промислового кадрового потенціалу — це не лише питання подолання нагальних викликів воєнного часу; це фундаментальний рівень, на якому має будуватися майбутня суверенна економіка України.
Попри те, що Україна та В’єтнам розташовані на різних кінцях світу й мають абсолютно різне історичне походження, сьогодні їх об’єднує важлива спільна мета: прагнення побудувати стійкі, суверенні ринкові економіки з попелу війни.
Сьогодні В’єтнам широко вважається прикладом економічного успіху, пройшовши шлях від однієї з найбідніших країн світу до держави з економікою з доходом вище середнього. Його трансформація може дати Україні важливі уроки, навіть попри те, що країна залишається втягнутою у війну на виснаження з Росією.
Відбудова України: зміна глобального консенсусу
Від початку війни у 2022 році міжнародна спільнота провела десятки великих конференцій, присвячених відновленню України. У листопаді, коли делегати готуються до участі у ReBuild Ukraine Construction and Energy у Варшаві— останній великій конференції 2026 року, — основний підхід, який лежав в основі всього цього циклу конференцій, суттєво змінився.
У липні 2022 року на першій великій конференції з відновлення України в Лугано, Швейцарія, переважала класична модель відновлення після катастрофи: дочекатися миру, а потім відбудовувати.
До 2025–2026 років цей підхід суттєво змінився. Тепер організатори вважають, що відкладення відновлення лише поглиблює структурні проблеми. Нинішній підхід передбачає вже зараз підтримувати стратегічні галузі промисловості та інфраструктуру України, використовуючи стійкість, сформовану під час війни, для інтеграції країни в промислову систему Європейського Союзу, а не чекати невизначеного повоєнного майбутнього.
Цей поворот не є одностайним: деякі аналітики й надалі вважають передчасним виділення мільярдів доларів без досягнення домовленості про мир. Однак саме такий підхід став робочим консенсусом серед організаторів конференцій та урядів-донорів, які фактично ухвалюють рішення щодо капіталовкладень.
Пріоритети відновлення України
Україна не зацікавлена у простому відновленні — країна прагне модернізації. Її порядок денний у сфері відновлення визначається шістьма основними пріоритетами.
Постійне житло та соціальна інфраструктура: головним пріоритетом є інвестиції у довговічне житло та людський капітал для внутрішньо переміщених осіб, доповнені медичними закладами та школами. У колах, пов’язаних із відновленням України, словосполучення «тимчасове рішення» сприймається вкрай негативно. Водночас проблема не в модульному будівництві як такому, а в одноразових, немодернізованих конструкціях, які не мають перспективи стати постійним житлом.
Українські чиновники та європейські архітектори вказують на радянські хрущовки як на показовий приклад того, чого слід уникати: житло, яке свого часу будували як тимчасове рішення, але яке через десятиліття досі стоїть і використовується як неякісний постійний житловий фонд.
Модернізація замість відновлення: багатосторонні донори зробили принцип «Відбудувати краще» (Build Back Better) основою своєї політики, передбачаючи високі стандарти енергоефективності та модернізацію будівель і споруд. Деякі українські чиновники, своєю чергою, зазначають, що такі масштабні генеральні плани можуть стати інструментом захисту інвестицій, але водночас відкладати практичну допомогу, якої Україна потребує вже під час війни. Це створює реальну напругу між довгостроковими стандартами та нагальними потребами сьогодення, яку будь-якому партнеру доведеться враховувати.
Економічний суверенітет замість залежності від допомоги: українці вважають, що справжнє відновлення потребує формування внутрішніх доходів, а не постійного існування за рахунок іноземних бюджетних грантів. Для цього Україна має відновити активну промислову базу, здатну генерувати податкові надходження, навіть поки триває війна.
Фінансування відновлення за рахунок Росії, а не лише донорів: українське керівництво чітко заявляє, що відновлення має значною мірою фінансуватися за рахунок заморожених російських суверенних активів — близько €200 млрд, які зберігаються на Заході, — а не лише за рахунок бюджетів країн-донорів чи нових боргів. Це питання залишається невирішеним і безпосередньо впливає на те, який обсяг капіталу зрештою буде доступний Україні та на яких умовах.
Залучення української діаспори: Міністерство розвитку громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України, офіційно відновлене у серпні 2026 року постановою Кабінету Міністрів №1003, працює над створенням прямих партнерств — так званих «мостів довіри» — між українськими діаспорними громадами та регіонами в країнах їхнього проживання. Мета — створити щонайменше 100 регіональних партнерств до 2027 року та залучити $500 млн на проєкти на рівні громад через пряме фінансування за принципом «уряд — уряд».
Імпорт виробничих технологій, а не готових будинків: якщо технологічні партнери просто постачатимуть в Україну повністю готові житлові модулі з-за кордону, країна потрапить у пастку імпорту, через яку капітал, призначений для відновлення, знову витікатиме за межі країни. Польща є одним із головних кандидатів для розміщення спільних виробничих потужностей саме тому, що вона вже є членом ЄС і має розвинену промислову базу безпосередньо на кордоні з Україною — саме такої інтеграції, яку Україна намагається відтворити в межах власного процесу вступу до ЄС.
Отримавши права на інтелектуальну власність для створення власних сучасних виробничих центрів в Україні або спільно з партнерами, такими як Польща, Україна розраховує перетворити та інтегрувати власну робочу силу, а також переміщених співгромадян, у висококваліфікований людський капітал, необхідний для відновлення. Йдеться, зокрема, про сертифікованих інженерів і технічних фахівців, навчених роботі з моделюванням цифрових двійників, інтеграцією IoT, сучасними технологіями збірного будівництва та 3D-друком.
Навчання цьому персоналу не є другорядним питанням: без нього імпортовані технології можуть мати переважно експлуататорський, а не трансформаційний характер — технологічні можливості будуть передані, але необхідні компетенції так і не залишаться у людей, які мають ними користуватися в майбутньому.
Стратегічно така модель дозволила б скоротити логістичні витрати та забезпечити циркуляцію коштів, спрямованих на відновлення, всередині України, а також між усіма країнами, установами та компаніями, які долучаться до процесу відбудови.
Саме шостий пріоритет — передача технологій замість імпорту готової продукції — робить історію В’єтнаму безпосередньо важливою для України.
Уроки В’єтнаму
Паралель між В’єтнамом та Україною є більш структурно релевантною, ніж порівняння з повоєнним відновленням Німеччини та Японії. У 1945 році Німеччина та Японія відновлювали капітал уже функціонуючих ринкових економік, маючи збережені права власності та промислові ноу-хау. В’єтнам і Україна стикаються з принципово складнішим подвійним переходом: одночасно відходити від централізованої планової системи та відновлюватися після війни.
Повоєнний досвід В’єтнаму показує, що мир автоматично не веде до економічного процвітання. В’єтнам возз’єднався у 1975 році, але реальний і сталий економічний розвиток розпочався лише у 1986 році. Парадоксально, але мир приніс не зростання, а стагнацію, оскільки В’єтнам зберіг ключові механізми командної економіки: колективізоване сільське господарство, державну промисловість і централізовано встановлені ціни. Обладнання застарівало, борги накопичувалися, а корупція протягом наступного десятиліття дедалі більше проникала в державний апарат.
Справжній перелом настав після того, як у середині 1980-х років скоротилася радянська допомога. Опинившись перед загрозою економічного колапсу, в’єтнамське керівництво було змушене погодитися на фундаментальні ринкові реформи — різкий відхід від жорсткого централізованого планування заради виживання країни.
Після цього В’єтнам нормалізував торговельні відносини зі США, у 2007 році вступив до Світової організації торгівлі (СОТ), запровадив політику розвитку виробництва на основі прямих іноземних інвестицій (FDI) — за тією ж моделлю експортних зон, яку раніше використовували спеціальна економічна зона Шеньчженя в Китаї та східноазійські «тигри» для індустріалізації, — і значно інвестував в освіту. На цю стратегію спиралися всі великі індустріальні економіки: від дуальної системи професійного навчання післявоєнної Німеччини до багаторічних інвестицій Південної Кореї в людський капітал. Ця послідовність заходів допомогла В’єтнаму перейти від економіки з низьким рівнем доходу до економіки з доходом вище середнього.
Однак в’єтнамські економісти сьогодні стверджують, що ця модель вичерпала себе: виробництво, орієнтоване на іноземні інвестиції, забезпечило слабкий ефект для внутрішньої економіки, оскільки більша частина доданої вартості залишалася всередині компаній, що належать іноземним інвесторам. На їхню думку, наступний етап розвитку має передбачати перехід від моделі «1i» (лише інвестиції) до моделі «3i»: інвестиції (Investment), впровадження технологій (Infusion of technology) та інновації (Innovation).
Перенесення моделі «3i» на Україну
Впровадження технологій: тут Україна має перевагу, якої В’єтнам не мав на аналогічному етапі: країна не чекає, поки іноземні заводи принесуть технології, а створює передові технології всередині країни під тиском війни. Кількість виробників дронів зросла приблизно з 7 компаній до початку повномасштабного вторгнення до понад 500 сьогодні, сформувавши основу ринку оборонних технологій, який у 2025 році оцінювався у $6,8 млрд. Ця внутрішня науково-дослідна робота, зумовлена необхідністю, може стати більш стійким шляхом до формування власних технологічних компетенцій, ніж початкова залежність В’єтнаму від складальних підприємств, що належали іноземним компаніям.
Інновації: В’єтнам лише зараз намагається вирішити проблему недостатнього поширення технологій та компетенцій у внутрішній економіці — через три десятиліття після початку хвилі прямих іноземних інвестицій. Українська воєнна технологічна екосистема від самого початку формувалася таким чином, щоб уникнути цієї пастки. Оборонно-технологічний кластер Brave1 тісно поєднує швидку інженерну розробку з безпосереднім застосуванням технологій на передовій. Іноземні інвестори та великі оборонні компанії дедалі частіше прагнуть безпосереднього партнерства з українськими підприємствами, а не просто передавати їм виробничі замовлення на аутсорсинг.
Іншими словами, Україна не просто повторює модель В’єтнаму — у частині технологій та інновацій моделі «3i» вона, можливо, вже випереджає сучасний рівень В’єтнаму.
Структурний розрив
У цьому порівнянні є одна важлива асиметрія. Розвиток моделі «3i» в Україні майже повністю зосереджений на оборонних технологіях і технологіях подвійного призначення. Автономні системи та штучний інтелект уже залучають реальний іноземний венчурний капітал, але його обсяги залишаються лише частиною того рівня, який був би необхідний для відновлення цивільної інфраструктури в масштабах, порівнянних із в’єтнамською хвилею прямих іноземних інвестицій.
Структурно цивільна економіка України — житлове будівництво, комунальні послуги, транспорт, банківський сектор і виробництво поза оборонною промисловістю — все ще має величезний дефіцит. І саме сюди має спрямовуватися наступна хвиля інвестицій та партнерств.
Майбутнє України
З огляду на спільне прагнення України та В’єтнаму побудувати стійкі, суверенні ринкові економіки, логічним шляхом уперед є локалізація промислового двигуна країни через цілеспрямовану передачу технологій і заповнення прогалини у цивільному секторі — за тією ж моделлю, за якою Україна розвинула власну оборонно-технологічну галузь.
У сфері фізичної інфраструктури це означає рішучий відхід як від одноразових аварійних укриттів, так і від повільного традиційного будівництва безпосередньо на місці — на користь автоматизованого виробництва, керованого програмним забезпеченням. Україні не потрібні неякісні тимчасові контейнери. Їй потрібні високоточні інженерні будівельні системи — від конструктивних панелей до повністю готових модулів, — спроєктовані від самого початку для підключення до постійних міських інженерних мереж, а не для того, щоб десятиліттями залишатися тимчасовим житлом.
Справжній актив, який варто передавати, — це не сама фізична панель чи модуль. Це цифровий процес створення цифрового двійника: поєднання даних інформаційного моделювання будівель (BIM), сенсорних даних Інтернету речей (IoT) та технологічно-організаційно-управлінської моделі Manufacturing 4.0, яка дає змогу перетворити проєктний файл на готовий компонент за значно коротший час, ніж традиційне будівництво безпосередньо на майданчику.
Саме цей цифровий процес робить будівельну систему масштабованою та відтворюваною. І саме такий вид інтелектуальної власності можна ліцензувати для виходу на новий ринок, не експортуючи жодного готового будівельного модуля.
У сфері фізичної інфраструктури це означає рішучий відхід як від одноразових аварійних укриттів, так і від повільного традиційного будівництва безпосередньо на місці — на користь автоматизованого виробництва, керованого програмним забезпеченням. Україні не потрібні неякісні тимчасові контейнери. Їй потрібні високоточні інженерні будівельні системи — від конструктивних панелей до повністю готових модулів, — спроєктовані від самого початку для підключення до постійних міських інженерних мереж, а не для того, щоб десятиліттями залишатися тимчасовим житлом.
Справжній актив, який варто передавати, — це не сама фізична панель чи модуль. Це цифровий процес створення цифрового двійника: поєднання даних інформаційного моделювання будівель (BIM), сенсорних даних Інтернету речей (IoT) та технологічно-організаційно-управлінської моделі Manufacturing 4.0, яка дає змогу перетворити проєктний файл на готовий компонент за значно коротший час, ніж традиційне будівництво безпосередньо на майданчику.
Саме цей цифровий процес робить будівельну систему масштабованою та відтворюваною. І саме такий вид інтелектуальної власності можна ліцензувати для виходу на новий ринок, не експортуючи жодного готового будівельного модуля.
Це означає, що технологічні партнери — передусім інноваційні центри, такі як Каліфорнія, де автоматизоване безвідходне виробництво за межами будівельного майданчика та виробництво на основі цифрових двійників уже досягли промислових масштабів, — мають натомість ліцензувати своє програмне забезпечення для проєктування, виробничі дані та схеми автоматизації фабрик для створення локалізованих виробничих центрів в Україні та країнах-партнерах, таких як Польща.
Відновлення не може зводитися лише до повернення того, що було втрачено. Справжня реконструкція — це можливість здійснити технологічний стрибок: перетворити виклики, породжені воєнною необхідністю, на рушійну силу формування суверенного промислового потенціалу. Не чекаючи на мирну угоду, технологічні партнери та міжнародні програми розвитку, які діятимуть уже зараз, визначатимуть майбутнє стійкої та інтелектуальної інфраструктури наступного десятиліття — не лише в Україні, а й у всьому світі. Саме цю дискусію Варшава має розпочати вже сьогодні.
Джуліан Тревіс До — співдиректор American Community Media, аналітик SlavicSac та підприємець. Спеціалізується на приватному капіталі, Manufacturing 4.0 та політиці у сфері громадянських медіа.
Президент Украины Владимир Зеленский заявил, что Дональд Трамп окончательно одобрил предоставление Украине лицензий на производство ракет для систем противовоздушной обороны Patriot.
По словам Зеленского, Киев также договорился о новом пакете ракет для Patriot. Конкретного поставщика он не назвал, отметив лишь, что договоренность была достигнута на переговорах.
Ранее Зеленский говорил, что Украине для прохождения зимы необходимо около 5% американских запасов ракет Patriot. По его словам, сейчас у страны есть около 1% от этого объема.
Таким образом, речь идет как о поставках американских ракет, так и о возможности их производства в Украине по лицензии.
Ранее сообщалось, что Пентагон заплатил $533 млн за оружейный завод, который не выпустил ни одного снаряда. Расследование ProPublica показало, что построенный по заказу армии США завод по производству 155-миллиметровых артиллерийских снарядов в техасском Мескито обошёлся налогоплательщикам в 533 миллиона долларов, но так и не выпустил ни одного годного изделия. Проект был запущен в 2022 году на фоне срочной потребности в снарядах для Украины.
Между тем, в ходе встречи в Нью-Йорке на полях Генассамблеи ООН Трамп заявил о скором прекращении войны между Россией и Украиной.
Авиакомпания совершила первый в истории полностью автономный перелёт через территорию США
Компания Joby Aviation объявила о завершении первого в истории полностью автономного перелёта через территорию Соединённых Штатов. Самолёт преодолел 3199 миль (около 5150 км) без вмешательства находившегося на борту пилота безопасности и завершил маршрут в Северной Каролине — неподалёку от места первого полёта братьев Райт в 1903 году.
Судно поднялось в воздух в Конкорде, Калифорния, самостоятельно выполняло руление, взлёт, навигацию и посадку под дистанционным наблюдением специалистов компании, находившихся на расстоянии до 2323 миль. По словам основателя и генерального директора Joby Aviation Джобена Бевирта, автономные технологии призваны сыграть важную роль в будущем авиации — от доставки грузов в удалённые районы до реагирования на чрезвычайные ситуации и поддержки военных операций.
Компания намерена использовать разработку для грузовых авиаперевозок, медицинской транспортировки и логистики в интересах обороны. Самолёт продолжит турне, вернувшись на западное побережье США с остановками в нескольких городах страны.
36-летний Василий Григорьевич Кондратюк, уроженец Молдовы, проживающий в Порт-Шарлотт (Флорида), арестован по обвинению в незаконном осуществлении ремонтно-строительной деятельности в период режима чрезвычайного положения.
Как удалось узнать “Славянскому Сакраменто”, в январе 2025 года супруги Онеску из Порт-Шарлотт наняли Кондратюка для ремонта дома, поверив, что он лицензированный подрядчик. От имени компании HomePlus Renovation он составил смету на сумму около 92 600 долларов — на восстановление наружной лестницы и фасада, а также капитальный ремонт одного из этажей дома.
По данным полиции, после получения последнего платежа Кондратюк вернулся на объект, чтобы закончить лестницу, но, когда хозяева спросили о разрешении на строительство, покинул участок и на следующий день заявил, что работу продолжать не будет. По словам Джозефа Онеску, недоделанными остались работы примерно на 25 000 долларов, а незавершённая лестница без ограждения “представляла опасность”.
Онеску подали жалобу в Департамент развития территорий округа. Проверка показала, что Кондратюк не имеет лицензии подрядчика в штате Флорида, а зарегистрированная им в 2023 году компания указывает его домашний адрес в качестве юридического.
Кондратюк был задержан 21 сентября и помещён в окружную тюрьму. В тот же день прокуратура Двадцатого судебного округа предъявила ему обвинение в незаконном занятии подрядческой деятельности без регистрации или сертификации в период объявленного губернатором штата чрезвычайного положения. Кондратюк вины не признал.
Речь идёт о режиме ЧП, введённом во Флориде в связи с ураганами «Хелен» и «Милтон» осенью 2024 года. «Хелен» унёс жизни более 200 человек в нескольких штатах юго-востока США, «Милтон», обрушившийся на западное побережье Флориды две недели спустя, — ещё около полутора десятков.
Обвинение является утверждением стороны обвинения; согласно закону, Кондратюк считается невиновным, пока его вина не будет доказана в суде.
